Гілоцереус (Hylocereus)

Гілоцереус (лат.Hylocereus) - рід епіфітних лазячих чагарни коподібних цереусів з дуже довгими, легко гілкуючимося, зазвичай 3-гранними стеблами, що досягають до 10-12 м довжини. В даний час рід включає 18 видів. 
Стебла від світло-до темно-зелених, повзучі, довгі (до 3 м) і тонкі (2-7 см в діаметрі), з великою кількістю повітряних коренів. Ребра (3-4) з гострими гранями. Колючки (2-10) короткі (0,1-1 см завдовжки), в більшості м'які, щетинко- або ж іглоподібні, іноді зовсім відсутні. 
Квітки білі, воронкоподібні, найбільші в сімействі кактусових (діаметром 10-30 см), розпускаються вночі. У Н. polyrhizus квітки досягають 40 см в діаметрі. Довга квіткова трубка і плоди покриті лусочками. Плід солодкої піта(ха)ї (H. undatus) має білу кремоподібну м'якоть та ніжний аромат. Насіння маленькі, чорні (H. undatus), в інших видів більш крупні. 
Гілоцереуси поширені в Вест-Індії, Мексиці, Центральній Америці, Венесуелі та Бразилії. 
Догляд: 
Температура: для гілоцереуса оптимальна температура в зимовий період повинна бути близько 14-17 ° C, а в літній - 20-24 ° C 
Освітлення: віддає перевагу розсіяному світлу, добре виносить півтінь. На літо корисно розмішати його в саду в кроні дерев, так як рослина любить хорошу вентиляцію повітря. 
Полив: поливають регулярно в весняно-літній період, восени - рідше, в січні-лютому не поливають зовсім. Таке підсушування стимулює закладку квіток. При надлишку вологи розвиваються гнилі, від яких рослина може загинути. 
Вологість повітря: абсолютно не потребує обприскування, може рости при сухому повітрі (але він і Нне проти оприскування). 
Пересадка: пересаджувати гілоцереус тільки в міру необхідності (у весняний період). 
Розмноження: насінням або стебловими живцями. Якщо Ви хочете виростити гілоцереус з насіння, то їх краще використовувати для посіву свіжими, хоча нетривалий час можна зберігати, висушивши. М'якоть зрілого плоду розім'яти до стану кашки, залити невеликою кількістю води, дати трохи постояти, потім відцідити через дрібне ситечко. Цю процедуру доведеться повторити не один раз, перш ніж насіння виявляться повністю звільнені від м'якоті. Це дуже важливо, оскільки її залишки легко загнивають в грунті, перешкоджаючи проростанню. Навіть на добре відмитих насінинах залишається липка м'ясиста семяніжка, яка в природі сприяє прикріпленню до шерсті тварин і розселенню рослини. Від неї непросто позбутися, тому насіння перед посівом варто підсушити, а субстрат за 3 дні до посіву промочити розчином біофунгіциду Фітоспорін-М, щоб перешкодити появі цвілі. 
Насіння висівають у вологий субстрат для сукулентів, в миски з обов'язковим дренажем. Злегка присипають грунтом і накривають склом або плівкою. Субстат повинен бути зволожений лише у верхній частині шару, що становить приблизно 2/3, нижня третина повинна залишатися сухою. У теплому місці насіння сходять від 2 до 4 тижнів. Сходи пікірують у багатий, але не надто вологий грунт і містять при помірній температурі. 
Шкідники: пошкоджує мучнистий червець, павутинний кліщ, щитівка... 
Особливі труднощі: 
- зморщений кінець стебла, внизу плями м'якої гнилі? 
Причина: перезволоження грунту, особливо взимку. 
- відсутність приросту? 
Причина: недостатній полив влітку або перезволоження грунту взимку. 
- плями з пробки на поверхні стебла? 
Причина: місцеве ураження шкідниками, рана або переохолодження. Причиною може послужити також недостатній полив влітку. 
- м'які коричневі плями? 
Причина: стеблова гниль; добре зростаючі кактуси вражає рідко. Виріжте уражене місце, продезенфіціруйте грунт розчином карбендазиму. Поліпшите умови утримання. 
- витягнуте, нехарактерной форми стебло? 
Причина: перегрів взимку або недолік світла влітку. 
Поради: 
- гілоцереус безболісно відноситься до видалення зайвих пагонів. 
- гілоцереус віддає перевагу такій грунтосуміші: легкий родючий грунт - 2 частини листової землі і 1 частина грубозернистого піску (2-1). 
- квітіння вдається досягти тільки у зрілих рослин, наростивших хорошу вегетативну масу (не раніше, ніж через 7 років), і швидше це трапиться в оранжерейних, а не в кімнатних умовах, де не вистачає освітленості. 
Для зав'язування плодів у кімнатних умовах необхідно штучне перехресне запилення за допомогою ватного тампона або м'якого пензлика. Для цього потрібно мати, принаймні, дві рослини. Однак квітіння ще потрібно застати, оскільки квіти нічні, розпускаються з настанням темряви а вранці в'януть. Безсонна ніч буде винагороджена не тільки спогляданням прекрасних білих «Місячних квіток», а й їх чудовим ароматом. Через 30-50 днів після квітіння дозрівають плоди. 
- практично відразу ж рослині (з моменту зростання перших листків) рекомендується забезпечити опору (пам'ятаєте, що це - епіфіт), але вона не обов'язкова. Інший варіант - вирощувати гілоцереус як ампельну рослину.