Кориця (Cinnamonum verum)

Кориця, або Коричник цейлонський (лат.Cinnamomum verum) - вічнозелене дерево, вид роду Коричник(Cinnamomum) родини Лаврові (Lauraceae). 
Вічнозелене дерево, в культурі - чагарник. Гілки циліндричні, до верхівки тригранні. 
Листя супротивні, на коротких черешках, овально-довгасті, тупо або коротко загострені, 7-18 см в довжину, шкірясті, з 3-7 головними жилками. Квіти, зібрані в волоті, зеленуватого кольору і з досить неприємним запахом. Плоди є фіолетові ягоди діаметром 1 см з єдиним насінням. 
Корицю вирощують протягом двох років, а потім підрізають під корінь. Протягом наступного року утворюються близько десятка нових пагонів. Потім з цих пагонів зрізається кора. Вона просушується. Використовується тільки тонкий (0,5 мм) внутрішній шар кори; зовнішній деревинний шар видаляється, і залишаються метрові коричні смужки, які при висиханні завиваються в довгі трубочки; кожна висушена трубочка складається зі смужок від декількох пагонів. Ці трубочки потім на продаж розрізаються на шматки 5-10 см завдовжки. 
Росте в Шрі-Ланці. Натуралізувалася на Сейшельських островах, в Вест-Індії і в тропічній Азії. Культивується по всій тропічній зоні. 
Найбільш якісну корицю отримують в Шрі-Ланці, але рослини також вирощують в комерційних цілях на Яві, Суматрі, у західній Індії, Бразилії, В'єтнамі, на Мадагаскарі і в Єгипті. Шрі-ланкійська високоякісна кориця виготовляється з дуже тонкої м'якої кори ясно-жовтуватого або коричневого кольору, має приємний аромат і незвично солодким, теплим і приємним смаком. 
Догляд: 
Температура: взимку 5 - 10 ° С. Влітку в молодому віці рослини слід виносити на повітря. 
Освітлення: помірне. Вільно переносить як яскраве, сонячне освітлення, так і півтінь. 
Полив: помірний, взимку не допускати пересихання земляного кому. 
Вологість повітря: переносить сухе кімнатне повітря (але не потрібно цим "захоплюватися"!). Влітку в жарку пору рекомендується обприскувати водою. 
Пересадка: у молодому віці щорічно, з 4 - 5 років - один раз в 2 - 3 роки. 
Розмноження: корицю розмножують насінням або вегетативним способом (відводками). Насіння висівають в розплідники, де вирощують сіянці. 
Поради: 
- корицю ростять 2 роки, після чого її зрізають під корінь (залишається пеньок, а коріння - в землі). Через рік навколо пенька з'являться близько десяти нових пагонів. Вони-то і будуть джерелом Вашої свіжої кориці. Ці пагони повинні зростати ще рік, а потім їх зрізають, здирають кору, яку сушать. Висушена кора згортається в трубочки, має приємний аромат і смак. Чим тонше кора, тим тонше аромат. Зберігаються висушені палички довго і не втрачають аромату кориці. 
Оскільки кориця виростає знову, випускаючи нові пагони, підрізайте її кожні два роки. Вони забезпечать Вам поставку свіжої кориці. Використовуйте її в якості коричних паличок або розмеленого порошку. 
- кориця віддає перевагу такій грунтосуміші: дернова та листова земля, перегній, торф та пісок (2-1-1-1-1).